ВУЗ ШАГ

Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №51" Криворізької міської ради

 





Сторінка психолога

 

 

Рекомендації батькам

 

з підготовки дітей до дитячого садка

 

 

Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.
Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.
Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило - восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.
Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності та її звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь-яким дорослим.
Робіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.
Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани.
Чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вона побудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтесь з іншими батьками та дітьми. Відвідуйте разом з дитиною прогулянки у дитячому садку.
Дорогою у дитячий садок обговоріть з дитиною, що на неї чекає. Дуже важливо, щоб розмови про дитячий садок супроводжувалися лише позитивними емоціями. У Вас має бути спокійний голос і впевнена інтонація.
Ніколи не лякайте дитину дитячим садком. Приблизно за тиждень першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

 

 

 

 

 

 

Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

 

 

Навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання. Інакше малюк відчує ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися.
Покладіть малюку до кишеньки яку-небудь пам'ятну річ, що нагадуватиме про вас, як сильно ви його любите.
Ніколи не намагайтеся «вислизнути» непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона вам довіряла.
Вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його, наприклад завжди цілуйте дитину в щічку, а потім ніжно потріться носиками або що-небудь подібне.
Не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку.
Чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо ви хоч раз піддастеся дитині, надалі вам буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

 

 

Важливість адаптаційного періоду дітей до дитячого саду !!!

 

 

            Адаптація дитини до дитячого садка процес поступовий тому приділити увагу необхідно заздалегідь.Вашому малюкові виповнилося, напевно, три роки. І восени він почне відвідувати дитячий дошкільний заклад. У вас є три літні місяці, щоб зайнятися самостійною підготовкою дитини до дитячого садка.

           Почнемо «історію» під назвою «Влаштування дитини в дитячий сад».

 

Чому краще віддавати дитину в дитячий сад у віці з двох - трьох років?

 

         - Адаптація дитини до дитячого садка проходить більш так би мовити "лагідно". У цьому віці дитина психологічно готова до відвідування дитячого дошкільного закладу. По-перше, у малюка мова стає засобом комунікації. Він краще розуміє інших і краще висловлює свої почуття словами. У результаті він вчиться будувати відносини не тільки з близькими людьми, а й з чужими дорослими. Дитина може сказати про свої відчуття і не відчуває сорому від своїх випадкових промахів. З ним легше всього налагодити контакт чужій людині. Та й діти здатні слухати і чути дорослих.
По-друге, трирічна дитина отримує задоволення від гри з однолітками. Він співпрацює, взаємодіє, тому що вчиться елементарним прийомам спілкування.
        - Значна частина батьків ще зовсім молоді люди і часом навіть не підозрюють, що нові умови дитячого саду для дитини можуть бути важкі.

 

Як допомогти батькам підготувати свою дитину?
 
        - Адаптаптація дитини процес індивідуальний, і кожен батько відчуває, як психологічно підготувати саме свою дитини до дитячого закладу. Основні моменти викладені в пам'ятці. Батьки повинні уважно з нею ознайомитися.
 

 

 

 

 

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ МАЙБУТНІХ БАТЬКІВ ДИТЯЧОГО САДА !!!

 

 

 

 

1.  РОЗКАЖІТЬ ДИТИНІ, ЩО ТАКЕ ДИТЯЧИЙ САД, НАВІЩО ТУДИ ХОДЯТЬ ДІТИ, ЧОМУ ВИ ХОЧЕТЕ, ЩОБ МАЛЮК ПІШОВ В ДИТЯЧИЙ САД. ЗВОДІТЬ ЙОГО ТУДИ, ЩОБ ВІН ПРЕДСТАВЛЯВ, ЩО ЦЕ ТАКЕ.

 

 

 

2. КОЛИ ВИ ЙДЕТЕ ПОВЗ ДИТЯЧОЙ САД, З РАДІСТЮ НАГАДУЙТЕ ДИТИНІ ПРО ТЕ, ЯК ЙОМУ ПОЩАСТИЛО - ВОСЕНИ ВІН ЗМОЖЕ СЮДИ ХОДИТИ. РОЗПОВІДАЙТЕ РІДНИМ І ЗНАЙОМИМ В ПРИСУТНОСТІ МАЛЮКА, ЩО ПИШАЄТЕСЯ СВОЄЮ ДИТИНОЮ, - АДЖЕ ЙОГО ПРИЙНЯЛИ В ДИТЯЧИЙ САД.

 

3.  ПОГОВОРІТЬ З НИМ, ЯК З ДОРОСЛИМ. ПОЯСНІТЬ, ЩО ВІН БУДЕ ХОДИТИ В САДОК, ДЕ БАГАТО ДІТЕЙ, З ЯКИМИ МОЖНА ГРАТИ, І БАГАТО НОВИХ І ЦІКАВИХ ІГРАШОК.

 

4.  РОЗКАЖІТЬ ЙОМУ, ЩО ДОРОСЛІ "ТІТКИ", З ЯКИМИ ВІН ТАМ ЗУСТРІНЕТЬСЯ, БУДУТЬ ГРАТИ, СПІВАТИ Й ТАНЦЮВАТИ З НИМ, ЧИТАТИ ЙОМУ КНИЖКИ, РОЗПОВІДАТИ КАЗКИ І ЗАВЖДИ У ВСЬОМУ ДОПОМОЖУТЬ.

 

5.  СКАЖІТЬ, ЩО ТЕПЕР ВРАНЦІ ВСЯ РОДИНА БУДЕ ВІДПРАВЛЯТИСЯ НА РОБОТУ: ТАТО - У СВІЙ ОФІС, МАМА - У СВІЙ, СТАРШИЙ БРАТ АБО СЕСТРА - ДО ШКОЛИ, А ВІН - У ДИТЯЧИЙ САДОК, А ПІСЛЯ РОБОТИ МАМА АБО ТАТО ПРИЙДУТЬ ЗА НИМ І ЗАБЕРУТЬ ДОДОМУ.

 

6.  ОЗНАЙОМТЕСЯ З МАЙБУТНІМ ВИХОВАТЕЛЕМ, НЯНЕЧКОЮ. ОБОВ'ЯЗКОВО СКАЖІТЬ ВИХОВАТЕЛЮ, А КРАЩЕ ЗАЛИШТЕ ЙОМУ ПИСЬМОВУ ПАМ'ЯТКУ, ДЕ ПЕРЕРАХУЙТЕ: НЕЛЮБИМІ СТРАВИ, ПРОДУКТИ І ЛІКИ, ЩО ВИКЛИКАЮТЬ АЛЕРГІЮ; ЩЕПЛЕННЯ, ВІД ЯКИХ У ДИТИНИ МЕДИЧНИЙ ВІДВІД; НОМЕРИ ТЕЛЕФОНІВ ДЛЯ ЗВ'ЯЗКУ З ВАМИ В ЕКСТРЕНИХ ВИПАДКАХ.

 

7.   ДЕТАЛЬНО РОЗКАЖІТЬ ДИТИНІ ПРО РЕЖИМ ДИТЯЧОГО САДКА: ЩО, ЯК І В ЯКІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ, ВІН БУДЕ ТАМ РОБИТИ. ЧИМ ДОКЛАДНІШЕ БУДЕ ВАША РОЗПОВІДЬ - ТИМ СПОКІЙНІШЕ І ВПЕВНЕНІШЕ ПОЧУВАТИМЕ СЕБЕ ВАШ МАЛЮК, КОЛИ ПІДЕ В ДИТЯЧИЙ САД. КОЛИ ДИТИНА БАЧИТЬ, ЩО ОЧІКУВАНА ПОДІЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ ТАК, ЯК БУЛО ЙОМУ ЗАЗДАЛЕГІДЬ "ОБІЦЯНО", - ВІН ВІДЧУВАЄ СЕБЕ ВПЕВНЕНІШЕ.

 

8.   ПОСТУПОВО, ПРОТЯГОМ ЛІТА, ВЛАШТОВУЄ РЕЖИМ ДНЯ ДИТИНИ ПОДІБНИЙ ДО РЕЖИМУ ДНЯ У ДИТЯЧОМУ САДКУ, ОСОБЛИВО ЯКЩО ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ РАННЬОГО ВСТАВАННЯ - НЕ ПІЗНІШЕ ВОСЬМОЇ ГОДИНИ РАНКУ. ПІСЛЯ ОБІДУ ВАШ МАЛЮК ПОВИНЕН СПАТИ НЕ МЕНШЕ ОДНІЄЇ ГОДИНИ АБО ХОЧА Б ПОЛЕЖАТИ З КНИГОЮ АБО З ІГРАШКОЮ. ПІДГОТУВАТИСЯ ДО СНУ СЛІД НЕ ПІЗНІШЕ 21 ГОДИНИ.

 

9.   КОРИСНО НАВЧИТИ КОРИСТУВАТИСЯ ГОРЩИКОМ. ВІДУЧИТИ ЙОГО ВІД ЇЖІ ІЗ ПЛЯШЕЧКИ З СОСКОЮ. ПОСТАРАЙТЕСЯ НАВЧИТИ МАЛЮКА САМОСТІЙНО ЇСТИ ЛОЖКОЮ І ПИТИ З ЧАШКИ.

 

10.  ПОГОВОРІТЬ З ДИТИНОЮ ПРО ТРУДНОЩІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИНИКНУТИ У НЬОГО В ДИТЯЧОМУ САДКУ. ОБГОВОРІТЬ, ДО КОГО В ЦЬОМУ ВИПАДКУ ВІН ЗМОЖЕ ЗВЕРНУТИСЯ ПО ДОПОМОГУ, І ЯК ВІН ЦЕ ЗРОБИТЬ. НАПРИКЛАД: "ЯКЩО ТИ ЗАХОЧЕШ ПИТИ, ПІДІЙДИ ДО ВИХОВАТЕЛЯ І СКАЖИ: " Я ХОЧУ ПИТИ ", І ВИХОВАТЕЛЬ ДАСТЬ ТОБІ ВОДИ. ЯКЩО ЗАХОЧЕШ В ТУАЛЕТ, СКАЖИ ПРО ЦЕ ВИХОВАТЕЛЯМ".

 

11.  НЕ СТВОРЮЙТЕ У ДИТИНИ ІЛЮЗІЙ, ЩО ВСЕ БУДЕ ВИКОНАНО НА ЙОГО ПЕРШУ ВИМОГУ І ТАК, ЯК ВІН ХОЧЕ. ПОЯСНІТЬ, ЩО В ГРУПІ БУДЕ БАГАТО ДІТЕЙ І ІНОДІ ЙОМУ ДОВЕДЕТЬСЯ ПОЧЕКАТИ СВОЄЇ ЧЕРГИ. ВИ МОЖЕТЕ СКАЗАТИ МАЛЮКОВІ: "ВИХОВАТЕЛЬ НЕ ЗМОЖЕ ДОПОМОГТИ ОДЯГТИСЯ ВІДРАЗУ ВСІМ ДІТЯМ, ТОМУ ТОБІ ДОВЕДЕТЬСЯ ТРОХИ ПОЧЕКАТИ".

 

12.   НАВЧІТЬ ДИТИНУ ЗНАЙОМИТИСЯ З ІНШИМИ ДІТЬМИ, ЗВЕРТАТИСЯ ДО НИХ ПО ІМЕНІ, ПРОСИТИ, А НЕ ЗАБИРАТИ ІГРАШКИ, У СВОЮ ЧЕРГУ, ПРОПОНУВАТИ ІГРАШКИ ІНШИМ ДІТЯМ.

 

13.  ОЗНАЙОМТЕСЯ З ІНШИМИ БАТЬКАМИ ТА ЇХНІМИ ДІТЬМИ. НАЗИВАЙТЕ ІНШИХ ДІТЕЙ У ПРИСУТНОСТІ ВАШОГО МАЛЮКА ПО ІМЕНАХ. ЗАПИТУЙТЕ ЙОГО ДУМКУ ПРО НОВИХ ДРУЗІВ.

 

14.  ВВОДИТИ ДИТИНИ В НОВУ СИТУАЦІЮ ТРЕБА ПОСТУПОВО. У ПЕРШІ ДНІ ПОБУДЬТЕ З НИМ ЯКИЙСЬ ЧАС В ДИТЯЧОМУ САДКУ, НЕ ЙДІТЬ ВІДРАЗУ. А, ПРОЩАЮЧИСЬ, ОБОВ'ЯЗКОВО СКАЖІТЬ, ЩО ПОВЕРНЕТЕСЯ ЗА НИМ. ЯК ПРАВИЛО, БАГАТО ДІТЕЙ ЧЕРЕЗ КІЛЬКА ДНІВ ЗВИКАЮТЬ ДО НОВИХ УМОВ.

 

15.  КОЛИ ВАШ СИН АБО ДОЧКА ВПЕРШЕ ВІДПРАВЛЯТЬСЯ В САД, НЕ ЗАБУДЬТЕ ДАТИ ЙОМУ З СОБОЮ СВОЮ ІГРАШКУ: ЗВИЧНА ТЕПЛА РІЧ, ЩО ПАХНЕ БУДИНКОМ, БУДЕ ДІЯТИ НА МАЛЮКА ЗАСПОКІЙЛИВО, ЦЕ ДЛЯ НЬОГО ЧАСТИНКА ДОМУ, ЧАСТИНКА БЕЗПЕКИ.

 

16.   НЕ ЗАБУДЬТЕ ТАК РОЗПЛАНУВАТИ СВІЙ ЧАС, ЩОБ ПОВНІСТЮ ЗВІЛЬНИТИ СОБІ ПЕРШУ ПАРУ ТИЖНІВ, ЩОБ ЗІ СВОГО БОКУ ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ПЛАВНО ПРОЙТИ АДАПТАЦІЮ В САДКУ.

 

17.  НА ПЕРШИХ ПОРАХ НАМАГАЙТЕСЯ ПРИДІЛЯТИ СВОЇЙ ДИТИНІ ПОТРІЙНУ УВАГУ ВДОМА І НА ПРОГУЛЯНКАХ, НАГАДУЙТЕ ВВЕЧЕРІ ЙОМУ ПРО САДОК, ПРО ХЛОПЦІВ, ПРО ВИХОВАТЕЛЬЦІ. НАЙГОЛОВНІШЕ - НЕ БІЙТЕСЯ СЛІЗ ДИТИНИ, АДЖЕ ВІН ПОКИ НЕ МОЖЕ РЕАГУВАТИ ІНАКШЕ! НЕ ДРАТУЙТЕ ДИТИНУ СВОЇМИ СЛЬОЗАМИ І НЕРВОЗНІСТЮ. БАГАТО МАМ НЕ МОЖУТЬ СТРИМАТИ ЕМОЦІЙ ПРИ РОЗЛУЧЕННІ З ДИТИНОЮ ВРАНЦІ, КОЛИ ДИТИНА ЙДЕ ДО ГРУПИ. ЯКЩО У МАМИ НЕ ВИХОДИТЬ БУТИ ВИТРИМАНОЮ, КРАЩЕ ДОВІРИТИ ТАТОВІ ВІДВЕСТИ ДИТИНУ В САДОК.

 

18.   ПОСТАРАЙТЕСЯ БУТИ ТЕРПИМИМИ В ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ ДО ДИТЯЧОГО САДОЧКУ, НЕ ШКОДУЙТЕ ЧАСУ НА ЕМОЦІЙНО-ОСОБИСТІСНЕ СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ, ЗАОХОЧУЙТЕ ВІДВІДУВАННЯ ДИТЯЧОГО САДУ ДИТИНОЮ. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО ДИТЯЧИЙ САД - ЦЕ ПЕРШИЙ КРОК У СУСПІЛЬСТВО, ІМПУЛЬС ДО РОЗВИТКУ ЗНАНЬ ДИТИНИ ПРО ПОВЕДІНКУ В СУСПІЛЬСТВІ.

 

 

ЧОГО БОЯТЬСЯ НАШІ ДІТИ?

 

 Це залежить від віку дитини.

 

У рік малята бояться оточуючого середовища, сторонніх людей, віддалення від матері.

 

Від 1 до 3 років – темряви, дитині страшно залишатися одній, бувають також інші страхи.

 

Від 3 до 5 років у дітей зустрічається страх самотності, темряви, замкненого простору, казкових персонажів (як правило, в цьому віці вони асоціюються з реальними людьми).

 

Від 5 до 7 років переважають страхи, пов’язані зі стихіями: пожежею, глибиною і т. п., боязнь батьківського покарання, тварин, боязнь страшних снів, втрати батьків, боязнь заразитися якоюсь хворобою.

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ СТРАХІВ АБО ТРИВОГИ У ДІТЕЙ:

 

Пам’ятайте , що дитячі страхи – це серйозна проблема й не треба сприймати їх тільки як «вікові» труднощі.

 

Не іронізуйте, дитина зрозуміє, що захисту чекати не від кого,й остаточно закриється.

 

Спрямовуйте та контролюйте перегляд дитячих мультфільмів, намагайтеся , щоб діти дивилися передачі з позитивними героями, орієнтовані на добро, тепло.

 

Прагніть до того, щоб у родині була спокійна, доброзичлива атмосфера, уникайте сварок,конфліктів, особливо в присутності дітей.

 

Не залякуйте дитину: «Не будеш спати – покличу вовка» тощо.

 

Більше заохочуйте, хваліть, схвалюйте й морально підтримуйте дитину.

 

Малюйте з дитиною страх і все те , чого вона боїться. Тему смерті краще виключити. Саме заняття має тривати не більше 30 хвилин..

 

Можна запропонувати знищити малюнок: порвати або спалити.

 

Не чекайте швидкого результату, страх не зникне одразу.

 

Посмійтеся разом з дитиною. Цей спосіб передбачає наявність бурхливої фантазії в батьків. Якщо ваша дитина боїться,наприклад, грози, постарайтеся придумати яку-небудь історію(обов’язково страшну) із власного дитинства про те, що ви й самі точно так само боялися грози, а потім перестали. Нехай син чи дочка посміється з вас. Адже одночасно вони сміються й над своїм страхом,а отже, вже майже перемогли його. Важливо, щоб маля зрозуміло: « У мами чи тата були такі самі страхи, а потім вони минули, отже, це пройде й у мене».

 

Грайте за ролями. Ігри за ролями гарні тим ,що дозволяють моделювати практично будь-яку ситуацію, що викликає в дитини тривогу, і розв’язати її ненав’язливо у грі, формуючи в такий спосіб у свідомості дитини досвід подолання свого страху.